9 листопада 2026 року в онлайн-форматі відбулася третя лекція міжнародного циклу «CO₂-reduced concretes and binders for structural concretes» («Бетони та в’яжучі речовини зі зниженим вмістом CO₂ для конструкційного бетону»), організованого за участю Мюнхенського університету прикладних наук (Hochschule München University of Applied Sciences, HM).
У межах міжнародного освітнього заходу Наталія Срібняк, доцент кафедри будівельних конструкцій факультету будівництва та транспорту Сумського національного аграрного університету, представила доповідь на тему «From structural optimization to circular construction: Material-Efficient Design of Building Structures» («Від оптимізації конструкцій до циркулярного будівництва: матеріалоефективне проєктування будівельних конструкцій»).
У виступі було висвітлено актуальні підходи до впровадження принципів циркулярної економіки в будівництві, зокрема раціонального використання природних ресурсів, зменшення матеріаломісткості конструкцій, оптимізації конструктивних рішень та продовження життєвого циклу будівельних матеріалів. Особливу увагу приділено тому, як інженерна оптимізація на етапі проєктування може сприяти скороченню витрат сталі, зменшенню маси конструкцій та зниженню екологічного навантаження будівельної галузі.
Практичну частину доповіді було присвячено результатам чисельного дослідження просторових структурних покриттів. Розглянуто вплив геометричних і конструктивних параметрів на напружено-деформований стан системи та витрати матеріалів. Зокрема, досліджувалися різні схеми розташування опорних колон, геометрія основного структуроутворювального елемента, товщина конструктивної плити, особливості вузлових з’єднань та інші чинники, що визначають розподіл внутрішніх зусиль у стрижневих елементах.
У межах двох чисельних експериментів було встановлено, що зміна лише одного конструктивного параметра за незмінності інших умов може суттєво впливати на роботу просторової системи та її загальну матеріаломісткість. Так, у першому експерименті зміщення чотирьох опорних колон на 3 м усередину від країв плити дало змогу зменшити загальну масу конструкції на 63 % порівняно з початковою розрахунковою схемою. У другому експерименті варіювання геометрії основного структуроутворювального елемента забезпечило зменшення маси конструкції на 25,44 % для найбільш ефективного варіанта порівняно з моделлю з найбільшою масою.
Отримані результати демонструють значний потенціал оптимізації просторових конструктивних систем як одного з інструментів ресурсоефективного та екологічно відповідального будівництва. Водночас матеріалоефективність розглядається не як просте зменшення перерізів окремих елементів, а як комплексний результат раціонального вибору геометрії, опорної схеми та параметрів усієї конструкції за умови забезпечення необхідної міцності, стійкості й жорсткості.
Представлена тематика безпосередньо пов’язана з освітніми компонентами «Циркулярне будівництво та сталий розвиток», «Основи розрахунку будівельних конструкцій», «Металеві конструкції» та «Основи BIM», а також із сучасними напрямами наукових досліджень у сфері оптимізації конструктивних систем.
Участь представника Сумського національного аграрного університету в міжнародному лекційному циклі є важливим кроком у розвитку академічної співпраці з Hochschule München University of Applied Sciences, сприяє представленню результатів українських наукових досліджень міжнародній академічній спільноті та інтеграції принципів сталого й циркулярного будівництва в освітній процес.
Такі міжнародні заходи створюють можливості для обміну науковими напрацюваннями, поширення сучасних інженерних підходів і формування нових напрямів співпраці у сфері будівництва та цивільної інженерії.



















